Завдання 2.
Як Ви вже
здогадались ми будемо мандрувати екосистемами рідного краю і наступна наша
зупинка у таємничому лісі.
А які
цікавинки на нас чекають Ви дізнаєтесь розгадавши наше наступне завдання...
«Мамо, ніколи-ніколи не плач. Твої сльози – гіркі
перлинки, солоні краплини смутку.
Колись одна Мати в горі бігла за Сином, що увінчаний
терном, ніс хрест на Голгофу. Бігла, губила сльози. Де вони впали додолу, там
поміж жовтим камінням з’являлись весняні дзвіночки квітів. І римський
смаглявий воїн, у боях зачерствілий, здивовано зводив брови: звідки тут ніжні
лілеї долин лісових? І усміхнувся, згадавши рідні краї приальпійські.
Ці квіти, що виросли з болю, цілющі для хворого серця.
Але ти не плач, матусю, я не завдам тобі прикрощів.
Доволі вже сліз материнських. О травневій порі в нашім краї від сходу до заходу
– запашні, несходимі ліси, де нелічено квіток-перлинок.
Тож не сій їх. Хай краще вони бринять у твоїй душі білими
дзвониками радості, хай сміються тонкими високими голосочками, розсипаються
трелями, як дзвінкі солов’ї.
Про яку ж «ніжну лілею долин лісових»,
«квітку-перинку» йдеться? Ти дізнаєшся, якщо зможеш розкодувати QR код.
А іще вона має декілька інших назв, чи зможеш ти
знайти їх усі у хмарині слів?
Комментариев нет:
Отправить комментарий